Чого очікувати від мого блогу?

Усім привіт) сподіваюся мій блог зацікавить Вас і Ви слідкуватимете за новинами й надалі) Тут розміщуватиму статті на спортивні події України, історії з життя, думки про цікаві речі. Буду вдячний, якщо підтримаєте мене, аби старання не були даремними) Якщо маєте пропозиції, про що ще розміщувати цікавинки, то пишіть у коментарі =)

Федя в «Дармштадті», Зюзя – у «Бетісі».

Наші за кордоном

Федя в «Дармштадті», Зюзя – у «Бетісі»

Ростислав КУБСЬКИЙ

Одразу два екс-дніпрянина підписали контракти з новими клубами, створивши неабиякий ажіотаж навколо себе. Роман Зозуля опинився в іспанському «Бетісі», а Артем Федецький – неочікувано у скромному німецькому «Дармштадті».

Федя і Бундесліга.

 Після провального Євро Федецький заявив, що має намір покинути Україну. Як же здивував Артем усіх своїх прихильників, перейшовши у не надто іменитий футбольний клуб. «Дармштадт» - команда з більш як столітньою історією, що у сезоні 2014/2015 зуміла вибороти право грати у Бундеслізі.  Рік для новачків пройшов не надто вдало, однак і не провально – «Дармштадт» зумів втриматись у німецькому чемпіонаті, посівши за підсумками сезону 13-те місце. Що ж спонукало Федецького перейти у нову команду? Очевидно, що німці не ставитимуть перед собою високих цілей та навряд «Дармштадт» стане другим «Лестером», який перевернув АПЛ з ніг на голову. Чемпіонат України останніми роками все далі деградує, тому й не дивно, що багато українських футболістів бажають грати за кордоном. Для Артема команда Маєра, мабуть, останній шанс заявити про себе. Вже не надто молодому за футбольними мірками футболісту (Феді вже 32-й пішов) варто спробувати реалізувати свій талант у одному із найсильніших чемпіонатів світу. Конкуренція у «Дармштадті» по зубах гравцю збірної України.  Це не «Барса», у якій кожну хвилину на полі потрібно буквально вигризати у своїх партнерів. Проте колишньому гравцю «Дніпра» не варто розраховувати на 100% місце в основі. Все залежатиме від того, чи зможе захисник швидко призвичаїтись до прагнень Норберта Маєра та порозумітися з новими партнерами по команді. Як би там не було, Федецький заявив, що з нетерпінням чекає дебюту в Бундеслізі та готовий допомагати приносити позитивний результат для команди. Артем Федецький обрав собі у «Дармштадті» футболку із номером сім.

«Бетіс» і Роман Зозуля

Попрямував дорогою Євгена Коноплянки та Мар’яна Шведа ще один український футболіст. В Іспанію переїхав й Роман Зозуля. Щоправда гратиме Зозуля не за «Севілью», а за інший місцевий клуб – «Бетіс». Після слізливого прощання з фанатами «Дніпра» Роман опинився у Ла Лізі. Новому клубу футболіст дістався абсолютно безкоштовно, як і свого часу Коноплянка «Севільї». Контракт українця розрахований аж на три роки. Однак що змусило керівництво «вердібланкос» підписати нападника, котрий останнім часом не надто виблискував на футбольному полі, за винятком спроби «наваляти» рефері у всім відомому поєдинку проти «Зорі»?  

Минулий сезон севільці провели під керівництвом Пепе Меля та Хуана Меріно, котрі не змогли привести «біло-зелених» до тями. За підсумками сезону «Бетіс» посів скромне 10-те місце і очолив команду уругвайський фахівець Густаво Поєт. Невідомо чи відбувся б перехід Романа, якби Апеляційний комітет Федерації футболу України не зменшив дискваліфікацію Зозулі із шести місяців до трьох умовних. Таким чином дискваліфікація футболіста завершиться в середині серпня, тоді українець буде готовий допомогти новій команді в офіційних матчах. До того повідомлялося, що «Бетіс» не підписуватиме ЗюЗю, якщо дискваліфікація не буде зменшена. Зозуля не змінив своїх уподобань і гратиме в іспанській команді під 18 номером, який носив і у «Дніпрі». Тепер вже «вердібланкос» заявив, що викладатиметься за «Бетіс» на повну. З цим не посперечаєшся, щоб отримати місце у стартовому складі потрібно буде добряче попітніти, аби заслужити дорогоцінні хвилини на газоні. Іспанці грали переважно з двома форвардами, проте новий наставник більше схвалює схему з одним нападником. Конкуренцію за місце в стартовому складі Зозулі складе кращий бомбардир «Бетіса» - Рубен Кастро. Незважаючи на свої 35 Кастро може дати фору кому завгодно, що і підтверджують забиті у минулому сезоні 19 м’ячів, та ще 32, котрі позаминулого року допомогли команді із Севільї повернутися до Ла Ліги. Серхіо Наварро та Алекс Алегрія теж можуть посперечатися за місце в основі, однак гравці скоріше за все проведуть сезон в оренді. Антоніо Санабрія – колишній гравець «Спортинга» із Хіхону, який нещодавно перейшов у «Бетіс» та готовий боротися за місце в основі. Футболіст чудово провів минулий сезон в Португалії – 11 голів та два хет-трика. Як бачимо, конкуренція на висоті. Роману Зозулі варто показати лише свої найкращі якості для того, щоб довести Поєту свою професійність та заявку на місце в стартовому складі вже в поєдинку, що відбудеться 20-го серпня проти «Барси». Навіть прес-служба «Бетіса» повідомила, що Зозуля універсальний футболіст, здатний закрити будь-яку позицію в атаці. Що ж може завадити проявити себе у Іспанії? Насамперед це емоційність Романа, з якою знайома вся Україна. Зозуля емоційний гравець, що не приховує своїх емоцій, котрі часто виливає на суддів або зривається на суперниках, отримуючи непотрібні картки. Все це у Іспанії не пройде. Хочеш грати – умій бути професіоналом завжди.

Зараз залишається лише чекати старту чемпіонатів Німеччини та Іспанії. Тоді й буде ясно, наскільки наші футболісти призвичаїлися у нових командах та чи готові Зозуля та Федецький поринути у другу молодість.

"Локомотіва" 0:0 "Ворскла". Звіт матчу

Засуха в Хорватії

Непереконлива «Ворскла»

Ростислав КУБСЬКИЙ

Минулого року полтавська «Ворскла» теж стартувала у третьому відбірковому раунді ЛЄ, де за сумою двох матчів на останніх секундах прикро поступилася словацькій «Жиліні». Цього року жереб був більш прихильний до команди Василя Сачка – полтавчанам випала скромна «Локомотіва». Хорвати до протистояння з «Ворсклою» провели матчі у двох відбіркових раундах, розтрощивши суперників з загальним рахунком 11:3. Однак не варто відносити команду з Андорри і Фінляндії до сильних суперників…У «Локомотіви» декілька днів тому змінився тренер – команду очолив Томислав Івковіч.

У міжсезоння українська команда втратила декількох провідних гравців. З команди пішли Громов, Шиндер і Даллку. Однак цих футболістів клуб знайшов ким замінити. З «Карпат» перейшов Олег Голодюк, котрий через мікротравму не зіграв проти «Локомотіви». Також підсилили команду Шуст та Кобахідзе.

Протистояння розпочалося не дуже вдало для усіх поціновувачів хорошого футболу – обидві команди відверто «сушили» гру і небезпечних моментів практично не було. Ініціативою у першій 45-ти хвилинці більше володіли полтавчани, лише епізодами «Локомотіва» намагалась нівелювати ігрову перевагу гостей. Небезпечний момент виник дуже «швидко», аж перед самою перервою. Ерос Грезда обіграв двох захисників «Ворскли», зумів пробити Шуста, але в останній момент Дитятьєв врятував свою команду, вибивши сферу з лінії воріт. Могла команда Сачка вирушити на перерву далеко не з найкращим настроєм, однак в певній мірі підфартило. На двох «Ворскла» і «Локомотіва» обмежились лише одним ударом за весь тайм і більше нічого в першому таймі створити не змогли.

Друга частина протистояння виявилася цікавішою, аніж старт поєдинку. «Ворскла» одразу заволоділа ініціативою, намагаючись підібрати ключик до воріт Загораца. Скляр прострілив на Кобахідзе, удар якого пролетів дещо вище воріт. Згодом вже Кобахідзе навішував на партнера по команді – удар Ребенка головою завершився черговим фіаско. Гадаю, що глядачі, які почали стежити за протистоянням у другому таймі нічого важливого не пропустили. По справжньому цікаву гру «Ворскла» і «Локомотіва» почали демонструвати лише починаючи з останньої двадцятихвилинки. На 73-й хвилині у господарів поля з’явилася шикарна нагода вирватись вперед. Лука Іванушец оригінальним фінтом обіграв Дитятьєва і вийшов сам на сам із Шустом. Кіпер «Ворскли» розгадав задум футболіста й не дозволив Іванушецу перекинути себе та відкрити рахунок у матчі. Відповідь підопічних Сачка не забарилась. Спочатку Бартуловіч з середньої дистанції пробив прямо в руки кіперу «Локомотіви». Наступний контрвипад «Ворскли» завершився класною передачею того ж Бартуловіча, однак Коломоєць подарунком Младена не скористався, бездарно розтринькав свій момент, не зумівши вдало прийняти м’яч. А міг виходити на побачення з Загорацом!

Хорвати теж шукали свого щастя, все ж сподіваючись забити такий бажаний гол. Бартолец сильним ударом ледь не влучив по воротах. В наступному епізоді «Ворскла» могля святкувати звитягу, але не тут то було. Сапай навісив в штрафний майданчик звідки вільний від опіки Кобахідзе в дотик пробив головою. Круглий буквально в декількох міліметрах пролетів повз штангу – відмінна нагода розмочити ворота суперника була втрачена. Завершилась гра непоганою атакою полтавчан і поганим ударом здалеку у виконанні Коломоєця – 0:0.

Нульова нічия – не той результат, якого чекали від «Ворскли». Полтавчани протягом усього матчу виглядали вкрай непереконливо. Небезпечні моменти команди Василя Сачка можна перелічити на пальцях однієї руки. Футболісти боялися розкриватися і грати більш впевнено. Гра пройшла на нервах, і «Ворскла», і «Локомотіва» боялися зробити фатальну помилку, не бажаючи вирішити долю протистояння вже у першому матчі. Незважаючи на те, що хорватам ще до початку матчу прогнозували фіаско, «Локомотіва» зуміла дати бій, моментами виглядаючи набагато краще у плані комбінації, аніж гості з Полтави. Зважаючи на розгромну поразку «Олександрії» від «Хайдука», полтавчани залишились єдиною українською командою, що може скласти компанію «Зорі» в груповому етапі Ліги Європи. Але для цього потрібно вигравати поєдинок в Полтаві та забивати супернику декілька голів, аби не повторити минулорічного позору…

Винники дебютували у Другій лізі з рахунком 6:0

Стартували із розгрому: Винники рознесли «Іллічівець-2»

Ростислав КУБСЬКИЙ

Склад «Руху»: Дяченко, Романюк, Гурський, Чучман, Бідловський, Григорій Баранець, Борис Баранець, Кікоть, Омельченко, Кінаш, Козловський. На заміну виходили Федорів, Шептицький, Дмитрух.

Голи: Омельченко, 16,47; Кікоть, 19; Козловський, 25; Шептицький, 64; Б. Баранець, 69.

 У неділю, 24 липня, Винниківський «Рух» вперше у своїй історії стартував у Другій лізі Чемпіонату України. Історична для Винник подія викликала ажіотаж не тільки у місцевих мешканців, а й у жителів Львова та прилеглих міст. На стадіоні зібралась велика кількість вболівальників – майже 3 тисячі. На урочистій церемонії відкриття виступили президент «Руху» Григорій Козловський, голова Федерації футболу Львівщини Ярослав Грисьо та Мирон Маркевич. Розважав усіх присутніх духовий оркестр «Львівські фанфари».

У дебютному для «Руху» матчі винниківчанам випало зіграти проти маріупольського «Іллічівця-2». З початку протистояння «Рух» показав наскільки цей матч важливий для команди, на що вболівальники відповіли просто шаленою підтримкою. В обох таймах глядачі побачили однакову кількість голів – по 3. Варто зазначити, що автором першого голу «Руху» в статусі професіональної команди став Омельченко, котрий, до речі, згодом оформив й історичний для команди дубль. Матч пройшов за тотальної переваги винниківських хлопців. Воно й не дивно, адже «Рух» заявив, що не має наміру довго засиджуватися в Другій лізі і вже цього сезону планує пробитись у Першу.  Щодо суперника, то «Іллічівцю» не вдалось розкритись по ходу гри. Гості пропустили шість сухий м’ячів, на які дати відповідь не вистачило сил. Отож, винниківський «Рух» розгромом з рахунком 6:0 розпочинає історичний для себе шлях у Другій лізі. До то, 20 липня, в рамках розіграшу Кубку України команда з Винник розбила «Гірник» із Соснівки з рахунком 3:0. У матчі другого туру (30 липня) команда Романа Гданського зіграє на виїзді проти «Балкан» із Зорі.

"Сталь" 0:3 "Карпати". Огляд матчу

Вдалий старт «Карпат»

Перший розгром. Леви повертаються?

Ростислав КУБСЬКИЙ

Ще до початку матчу кадрові втрати «Карпат» навіювали побоювання у серцях вболівальників. У літнє міжсезоння команда втратила обойму провідних гравців, серед яких Пластун, Голодюк, Кожанов, Гітченко, Даушвілі та Гуцуляк. Не надто весело виглядала і турнірна таблиця, у якій поруч із написом «Карпати» була позначка мінус шість очок… Ще однією проблемою до старту сезону була невизначеність з тренером – спочатку мав бути Яремченко, потім Чанцев, а в кінцевому результаті на чолі команди опинився Сергій Зайцев.

Початок матчу можна записати у актив «Сталі». Однак крім контролю м’яча справа далі не заходила – карпатівці вдало перекусували усі спроби господарів поля «розмочити» рахунок на табло. В перші десять хвилин протистояння жодна команда не зуміла створити бодай напівмомент. Ближче до середини 45-ти хвилинки кам’янська «Сталь» поступово загубила свою ініціативу і виглядала на полі вже не так зібрано. Гра вирівнялась. На дальній удар Пашаєва «Карпати» відповіли подачею Ксьонза, яку Паньків без проблем вибив руками. Далі Карасюк після подачі Васіна головою пробив поруч зі стійкою. «Сталь» почала грати сонно та мляво чим і користалися «зелено-білі», почавши відверто «возити» суперників. Молодий Грисьо створив супермомент для Чачуа, віддавши з флангу шедевральний пас на партнера по команді – Чачуа вцілив у стійку. На цьому небезпечні моменти в першому таймі не закінчилися. Тепер вже Костевич віддав класну передачу на Чачуа, але останній пробив головою з одинадцятиметрової відстані над поперечкою. Обидві команди старались створити небезпеку біля воріт противника, але в наступному епізоді вже Підківка вчасно зреагував на подачу Васіна.

Гра футболістів віщувала нулі до перерви, однак за справу взявся одинадцятий номер «Карпат». Запоровши декілька відмінних моментів протягом тайму, Амвросій шикарним ударом з 23-х метрів відправив круглого точно у ворота Паньківа. Гол безсумніву став одним із найкращих в цьому турі. Не встигла команда ван дер Меєра оговтатись від пропущеного голу, як «Сталь» отримала вдруге. Бланко-Лещук головою подвоїв перевагу «Карпат», оформив дубль та встановив комфортний рахунок ще до перерви.

Ініціативою на початку другого тайму знову заволоділа «Сталь», однак дуже швидко підопічні Зайцева почали грати активніше суперника. Спочатку Грисьо привіз штрафний у ворота своєї команди, а вже через мить молодий футболіст вибіг на побачення з кіпером «Сталі». Паньків зумів виручити свою команду, не давши карпатівцю забити третій гол. У свою чергу оборона «зелено-білих» не дозволяла суперникам ані найменшого шансу відсотатись до воріт Підківки.

Після серії замін у обох команд «Карпати» остаточно добили свого опонента. Ігор Худоб’як вирізав точну передачу на Бланко-Лещука, зробивши більшу половину справи. Далі аргентинець вискочив сам на сам з Паньківим та прицільно пробив по воротах, довівши справу до розгрому. Незважаючи на те, що «Карпати» мали гандикап у три голи, саме львівська команда продовжувала задавати темп у протистоянні. Кравець заробив право на кутовий, однак корнер розіграли не дуже вдало. Через декілька хвилин захисники левів успішно заблокували дальній удар Вороніна. Згодом футболісти «Сталі» не змогли скористатися метушнею у штрафному майданчику гостей і з непоганого моменту витиснули лише кутовий удар, який, на щастя, для «Карпат» не призвів до серйозних наслідків. Протистояння добігало до логічного завершення – «Сталь» грала без запалу, намагання футболістів відквитати бодай один гол було не надто помітне. «Карпати» у свою чергу грали спокійно, впевнено контролюючи перебіг подій на полі. Користаючись рахунком матчу Сергій Зайцев дозволив собі поекспериментувати зі складом, випустивши на газон Марковича та Саламаху. На 88-й хвилині Маркович невдало скинув м’яч Підківці, благо, що сфера полетіла на кутовий, а не у власні ворота. Гравці «Сталі» подарунком від суперника не скористались, невдало розігравши кутовий. Головний арбітр матчу Іван Бондар продовжив муки господарів поля, компенсувавши аж чотири хвилини. Завершив матч момент «Сталі» - Комваліус міг забити гол престижу, однак не зумів замкнути  передачу від партнера.

Незважаючи на перед матчеві прогнози на впевнену перемогу «Сталі» над ослабленими і неукомплектованими «Карпатами» все відбулось навпаки. «Зелено-білі» легко розібралися з першим суперником у новому сезоні, незважаючи на кадрові втрати, мінус шість пунктів та заборону на трансфери, яку нещодавно зняли. Гра «Карпат» вселяє оптимізм , що сезон може пройти успішно, попри усі негаразди у клубі. Чи готові леви дати бій серйознішим суперникам побачимо вже у наступному матчі проти київського «Динамо». 

Фартовий трофей «Динамо». Суперкубок 2016 від «А» до «Я»

Суперкубок від «А» до «Я»

Фартовий трофей «Динамо»

Ростислав КУБСЬКИЙ

Здобувши перемогу над донецьким «Шахтарем» «Динамо» вперше за п’ять років виграло Суперкубок України. Кияни зуміли перервати серію невдач проти гірників – «Динамо» не могло забити у ворота «Шахтаря» з 5 жовтня 2014 року. До речі, й тоді голом відзначився Домагой Віда. Чи стала поразка наслідком незіграності гірників на чолі з новим португальським тренером? Можна сміливо стверджувати, що ні, радше просто не підфартило

Як Фонсека «Шахтар» міняв. 4-4-2 – нові ази для гірників

«Шахтар» Луческу і Фонсека дещо відрізняються між собою. «Містер» грав переважно за схемою 4-2-3-1. У нового наставника гірників схема відрізняється – 4-4-2. Останніми роками саме така схема дуже популярна у кращих команд топ-чемпіонатів. У матчі за суперкубок донеччани зіграли з двома форвардами. Воно й не дивно, адже Фонсека на зборах одразу почав кидати в бій не одного, як це робив Луческу, а двох нападників. Відповідно, відпала потреба у плеймейкері.  В центрі захисту грали Ордець та Кривцов, на флангах – Срна та Ісмаїлі. Опорники – Фред та Степаненко, на місцях флангових півзахисників опинилися Бернард і Марлос. На вістрі атаки зіграли Едуардо і Тайсон. Несподіванкою стала відсутність незмінного гравця Луческу – Ракицького. Фонсека не знайшов місця гірнику навіть у заявці на матч. Кучер в основу команди теж не потрапив. Приємною несподіванкою стала поява на полі Фреда, котрий тривалий час не грав, але на зборах зумів підтвердити, що готовий стати новим лідером команди.

По ходу протистояння стало зрозуміло, що «Шахтар» вдало засвоїв прагнення нового тренера і сміло втілював усі задуми в життя. Були навіть цікаві домашні заготовки. До прикладу розіграш кутового, пас Бернарда у штрафну, де Срна ледь не дотягнувся до сфери.

Проблеми у «новому Шахтарі» можуть виникнути у Євгена Селезньова, котрий повернувся з «Дніпра» транзитом через «Кубань». Ще на зборах було помітно, що Сєля можете втратити місце в основі, оскільки у контрольних матчах показав, що йому важко сідати в глибину поля, а потім після перехоплення партнерів бігти вперед. І це при тому, що з’являвся Селезньов на полі в середині другого тайму. Проти «Динамо» Євген нічим не здивував і нічого не показав крім моменту, де не зумів підставити ногу після прострілу Фреда та ще й запоров вирішальне пенальті. По грі також не справили хорошого враження Бернард і Тайсон, для якого позиція центрального нападника не надто підходить через відсутність простору, адже Тайсон швидкісний футболіст. Марлос міг зіграти цікавіше, Фред на його фоні просто феєрив проти динамівців.

«Сіра київська мишка»

«Динамо» грало вже за звичною для себе схемою – 4-2-3-1. Місце у рамці воріт зайняв СаШо, в центрі захисту – Драговіч і Віда, над нии трикутник Корзун – Сидорчук – Буяльський. Правий фланг – Морозюк – Громов, на лівому – Антунеш – Гонсалес. На вістрі атаки замість дискваліфікованого Ярмоленка з’явився Мораес. Замість Рибалки вийшов на поле білоруський новачок киян Микита Корзун. На зборах хав був одним із найкращих, однак проти «Шахтаря» виглядав дещо розгубленим в плані створення атак, Рибалка більш впевнено справлявся зі своїми обов’язками. Не можна не відмітити відсутність на полі Хачеріді, якого Ребров випустив аж у другому таймі. На зборах Євген майже не з’являвся на полі. Подейкують, що це через конфлікт гравця з тренером, або ж через погану фізичну форму. Однак відіграв проти команди Фонсека центрбек без помилок. Не грав і Гармаш, вийшов на поле перед серією пенальті. Очевидно Ребров випускав Дениса, щоб той стовідсотково забив одинадцятиметровий удар, але Гармаш тренера підвів, благо, що партнери були точнішими та вибороли перемогу в лотереї. Через травму Даніло Сілви отримав шанс проявити себе Морозюк. Екс-гравець «Металурга» непогано відіграв на зборах, пропустивши фактично весь минулий сезон зараз може розраховувати на постійне місце в основі. Втрата Велозу, котрий покинув клуб як вільний агент не далася взнаки, «Динамо» має ким замінити цього футболіста. Проблемою в чемпіонаті може стати те, що в киян немає основного форварда, який готовий видати серію відмінних матчів з забитими голами.

По грі цікавіше виглядав «Шахтар». У гірників було набагато більше моментів, ніж у суперників. Донеччани відмінно розуміли чого від них хоче новий тренер. Фонсека зумів за короткий час перебудувати команду на свій лад. За перший тайм гірники створили вдосталь моментів, щоб розмочити рахунок і виглядали впевненіше за «Динамо». Початок другого тайму також можна записати у актив «Шахтарю». Забитий гол не змусив довго чекати. Динамівці прокинулися, коли на поле вийшов Федорчук. Віда провалив Євро, не реалізувавши вдосталь моментів, однак свій шанс у суперкубковому матчі Домагой відмінно використав. Сподобалася гра Фреда. Бразилець був «на висоті».  Класно тягнув свою команду вперед, робив все для перемоги, однак підводила неточність, зокрема Селезньова.

Прогнози на майбутнє

Серія пенальті – це лотерея. «Динамо» весь поєдинок виглядало гірше «Шахтаря», але більш прицільними в серії одинадцятиметрових ударів були саме «біло-сині». Фонсека програв бій, але не війну. Боротьба за цьогорічне чемпіонство видасться напруженою. Якщо «Шахтар» й надалі злагоджено гратиме під орудою португальського тренера, то перше місце не змусить довго чекати на себе. Щодо киян, то «Динамо» потрібно грати більш впевнено. Якщо у серії пенальті в певній мірі підфартило, то чемпіонат незібраності не пробачить, адже все вирішується не в одному протистоянні…Зараз же краще для чемпіонства виглядають гірники. Побачимо, як буде далі…

Корфбол у Львові

Віктор Батяла: Через рік-два уже можна їхати «на Європу».

Розмовляв Ростислав КУБСЬКИЙ

Не так давно мало хто знав, що таке корфбол. Із часом цей вид спорту дістався й до Львова.  У корфбол грають у понад півсотні країнах. Найбільшу популярність гра дістала у Нідерландах та Бельгії.  Україна стала 60-ю офіційною корфбольною країною. Правила гри досить прості: для гри потрібен майданчик, який поділений на дві зони.  Також необхідні два стовпи висотою 3,5 м, два кошики, м’яч та дві команди (по 8 гравців). Мета гри – закинути м’яч у кошик суперника.

Після здобуття двох очок наступає зміна зон: захисники стають атакувальними гравцями, а атакувальні гравці – захисниками. Після першої частини гри команди повинні помінятися зонами. Це неконтактна гра. Переможе той, хто обере кращу тактику. Корфбол відрізняється від інших ігор тим, що це змішана гра – команда складається з чотирьох чоловіків і чотирьох жінок.

Своїми думками щодо розвитку корфболу у Львові та Україні загалом поділився один із засновників Львівської обласної федерації корфболу (поки єдиної в Україні) Віктор Батяла:

–       Вікторе, коли Ви вперше дізналися про цей вид спорту як корфбол?  Як виникла ідея створити Федерацію Корфболу?

–       У 2013-му році у Львові працював у фірмі «Nestle». І  до нас прийшов Карлос Альба. Його діти вчилися в лінгвістичній гімназії,  і він прийшов до вчителів фізкультури і показав їм корфбол. Потім на базі лінгвістичної гімназії був проведений семінар для вчителів фізкультури. Хто зацікавився, той залишився в команді. Ось так три вчителя фізичного виховання в 2013 році створили Федерацію. Так ми започаткували Львівську обласну організацію корфболу.

–       Скільки на сьогодні є діючих команд?

–       Ну зараз кількість команд трохи збільшилась, якщо порівнювати з початком нашої діяльності. Ми підключили місто Винники. Загалом є шість команд. Основні команди –  це команда загальноосвітньої школи № 70, в якій я працюю вчителем фізкультури і треную дітей «Юні леви», ще одна – СЗШ № 47 у Винниках.

–       Є якісь спеціальні майданчики для цієї гри?

–       Цей вид спорту унікальний тим, що  його можна грати на будь-яких поверхнях: чи то в залі, чи то на вулиці, на піску чи навіть у воді. Ми плануємо провести змагання у воді, в «Бухті Вікінгів», якщо буде сприятлива погода і дозволить керівництво. Нещодавно вперше в Україні ми організували турнір з пляжного корфболу на спортивному полі Винниківського озера.

6-8 травня був проведений міжнародний тренерський семінар з корфболу. З міжнародної федерації був присутній голландець Марк Стро та представники Київської області, де також вже розпочали розвивати корфбол.

–       Які плани на майбутнє?

–       Ми плануємо створити першу шкільну лігу з корфболу. Буде проводитись у Винниках. Зараз маємо багато запрошень на міжнародну арену, де  представляти Україну можуть Львів або Винники. Проте є фінансові проблеми. Поки за свої гроші все робимо. Міжнародна федерація допомагає нам інвентарем, речами, кошиками, а от поїздки вже лягають на наші плечі.

10-13 серпня буде проводитися перший у світі європейський чемпіонат у віковій категорії до 15-ти років. І у нас такий казус, що є діти 17-ти років (команда «Юні Леви»), і діти 12-13 років. Тобто ми ще в цю категорію не попадаємо. Через рік-два уже можна їхати «на Європу».

-         Корфбол зараз активно розвивається у Львові. Чи є плани поширити цей вид спорту на всю Україну?

–       Звичайно, що є. Зараз у Київській області (в Білій Церкві) також хочуть проводити 10-12 серпня міжнародний семінар для вчителів різних міст. А поки корфбол розвивається в Київській області,  Львові та Винниках. На даний момент хочемо об’єднати захід України для створення Західноукраїнської корфбольної ліги. Плануємо зробити і Всеукраїнську федерацію, але проблема в тому, що корфбол як вид спорту в Україні поки не визнаний. Зараз працюємо над тим, щоб виправити цю ситуацію.

–       Які заходи Федерація вживає для популяризації корфболу у Львові?

–       Кожного року ми представляємо корфбол на Ярмарку спорту в Парку Культури,  де проводимо міжнародний семінар для вчителів фізкультури. Стараємося заїжджати в спальні райони Львова на майданчики, на Сихів для прикладу. Ставимо кошики і до гри залучаємо дітей. Поки так.

–       Чи виникали труднощі, коли вперше знайомили дітей із корфболом?

–       Труднощів у принципі особливо не було. Дітям завжди подобається щось нове. Вид спорту сам по собі нескладний, неперевантажений. Кошики поставили та й усе. Одне лише, що деякі моменти суддівства  нам ще потрібно підівчити, як-от які штрафні за порушення. Ніяких складнощів нема – можна повчитися, спробувати та й брати участь у змаганнях.